 Воскресіння Христове в усі часи відзначали особливо святково і велично. Починалося свято у Великодню ніч. Як і в попередні роки, нічне богослужіння у Свято-Преображенському храмі Української Православної Церкви Київського Патріархату розпочалося з читання у напівмороці храму Діянь апостолів перед плащаницею, прикрашеною квітами і яскраво освітленою десятками свічок. Зібравшись задовго до півночі, за прикладом древніх християн, віруючі переносяться в першохристиянську епоху, коли Воскреслий Господь впродовж 40 днів являвся віруючим, коли після Його Вознесіння з гори Оливкової щедро полилися на слабке ще людство потоки божественної благодаті. Дочитується остання сторінка книжки «Діянь» і починається Опівнічна, виняткова у церковному році. Ще північ, ще не займалася ранкова зоря та в серцях віруючих уже палає зоря Невечірнього Дня. Свята церква ще раз пропонує канон великого спокою, та вже інакше звучать слова цього дивовижного творіння. При співі пісні «Не ридай, Мене мати» настоятель храму ієрей Євгеній Шимченко з послушниками піднімають плащаницю і проносять її через відчинену Царську браму у вівтар. Опівнічна закінчилася. Храм яскраво освітлюється і настає мовчання. Настала велика радість на небесах. «Воскресіння твоє, Христосе-Спасе, ангели співають на небесах», - лунає із вівтаря радісний спів священника. Відчиняється Царська брама і не зачиняється до світлої суботи на знак того, що Воскресінням Христовим відкрився вхід на небо і в рай. Із храму виходить хресний хід і обходить його при радісному співі «Воскресіння Твоє…». Він зупиняється перед зачиненими дверима храму. Змовкає спів. Віруючі всі стоять, щиро моляться і дякують ради нас стражденному і воскреслому Христу Богу нашому. В нічний тиші під зоряним небом отець Євгеній співає невимовно радісне славослов’я «Христос Воскрес з мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував». «Тропар» (коротка пісня, що прославляє Господа Ісуса Христа, Богородицю та святих) багаторазово повторюється зі «Солодкоспівом», при останньому співі священником «вищим голосом». «Христос Воскрес!» відчиняються двері і хресний хід, радіючи, входить у храм. Хрестом і Воскресінням відкритий вхід у Царство Небесне. Все це переповнює душу радістю невимовного і у відповідь на привітання «Христос Воскрес!» із глибини серця летить переможне «Воістину Воскрес!». О четвертій годині ночі розпочалося освячення пасок, які цього разу принесли близько тисячі вірян. Позаду сім тижнів Великого посту. Пасхи з великою радістю дочекалися і старі й малі. Усі в цей час сповнені надії на незвідане торжество у світі любові, тепла, світла, чистоти, добра і правди. «Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за земні страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, миру, любові, мужності й сили», - йдеться у Пасхальному посланні Патріарха Київської і всієї Руси-України Філарета преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату. ОЛЕКСІЙ ПОБЕРЕЖНИЙ
|