З древніх часів Церква вважає аборт, або штучне припинення вагітності, страшним гріхом і прирівнює його до вбивства людини. В основі такої оцінки лежить вчення Церкви про те, що зародження людської істоти являється даром Божим, тому з моменту зачаття будь-яке посягання на життя майбутньої людської особистості є злочином. За правилами святих отців (Анкирський собор 313р.) штучне переривання вагітності, зумисне умертвлення плоду карається відлученням від причастя на 10 років. Святий Василій Великий знаходить у цьому злочині подвійний гріх: і дітовбивство, і замах на самовбивство, оскільки з насильницькою згубою плоду в небезпеку потрапляє і життя самої матері (2 і 3 правила свят. Василія Великого; 91 правило VI Вселенського собору). Святитель Іоан Золотоустий називає тих, що вчинили аборт «гіршими, аніж вбивці».
За будь-яких обставин Церква не може дати благословення на проведення аборту. Для жінок, що визнають свою приналежність до Православної Церкви, штучне переривання вагітності категорично недопустиме і пробачається тільки у виняткових випадках, коли за станом здоров’я подальше виношування дитини є загрозою для життя матері, але якщо у неї вже є діти. Відповідальність за аборт несе як жінка, так і чоловік, якщо він зроблений за його згодою.
Не відкидаючи жінок, які вчинили аборт, Свята Церква закликає до покаяння їх і чоловіків ненароджених дітей, так як в багатьох випадках вина лежить і на них. Жінка, яка кається у вчиненому, повинна перш за все, покладати вину на себе, а не обставини, чи на наказ лікарів, чи родичів, які підштовхували на вбивство дитини, і в своїх думках назавжди відмовитися від можливості вчинення цього гріха.
Каятися і молитися про прощення цього гріха потрібно все життя але не слід впадати у відчай, пам’ятаючи, що у Бога немає не прощеного гріха, окрім гріха нерозкаяного. При цьому Церква нагадує слова апостола Павла, що «жінка… спасається через народження дітей, якщо буде у вірі і любові та святості з невинністю» (1Тим. 2,14-15).
Молитви матері про дітей загублених в утробі своїй.
Молитва 1
Господи, помилуй мене за вбитих в утробі дітей моїх.
Молитва 2
Господи, помилуй чад моїх, які померли в утробі моїй, за віру і сльози мої, заради милосердя Твого, Господи, не залиш їх Божественного Світла Твого.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися, бо Ти єси спасіння роду християнського. Радуйся, Єдина Пречиста Мати Єдиного Сотворителя, Господа, Бога і Спаса нашого, Ісуса Христа! Будь мені Ходатайницею в день страшного випробування, коли буду стояти перед Престолом Нелицемірного Судді, щоб мені від вогненної муки визволитися молитвами Твоїми, Єдина Благословенна. Пресвятая Богородице, спаси нас!
(Ці молитви бажано читати щоденно із благоговінням та щирим покаянням у серці).
Джерело:http://www.archangel.kiev.ua
|