Під час Великого посту промовляємо цю молитву:
МОЛИТВА СВЯТОГО ЄФРЕМА
Господи і Владико життя мого, духа лінивства, безнадійности, владолюбства й марнослів’я не дай мені (доземний поклін).
Духа ж доброчесности, смиренномудрости, терпіння й любови дай мені, рабу Твоєму(доземний поклін).
О, Господи Царю, дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний є на віки віків. Амінь (доземний поклін).
Після цього 12 малих поклонів, молячись:
Боже, будь милостивий до мене грішного.
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив я, Господи, прости мені.
Потім промовляємо всю молитву:
“Господи і Владико життя мого...” (доземний поклін).
Преподобний Єфрем Сирин
Преподобний Єфрем Сирін народився на початку IV століття в місті Нізібії (Месопотамії) у християнській родині бідних хліборобів. Ще юнаком він подався в навколишні гори і став відлюдником, щоб цілком присвятити своє життя Богові.
Серед пустельників особливо вирізнявся знаменитий аскет, проповідник християнства і викривач аріан єпископ Низибійської Церкви святий Яків. Преподобний Єфрем став одним з його учнів. Під благодатним керівництвом святителя преподобний Єфрем здобував християнську лагідність, смирення, покору Промислу Божому. 14 років преподобний Єфрем був послушником святителя Якова, до його кончини.
Преподобний Єфрем Сирін поєднував з подвижницькими подвигами безперестанне заглиблення у Слово Боже. Господь дав йому дар наставництва, і преподобний і усно й письмово вчив усіх покаянню, вірі та благочестю, могутньо викривав аріанську єресь. Він багато подорожував, щоб повчитися у великих відлюдників і видатних учителів Церкви. Задля цього він відвідав свт. Василя Великого, який хотів навіть висвятити преподобного Єфрема у пресвітери, але преподобний, аби ухилитися від високого сану, щиро вважаючи себе негідним такої честі, прийняв на себе юродство. Після завоювання Нізібії персами 363 року преподобний покинув місце свого відлюдництва та оселився в монастирі поблизу міста Едесси у Сирії, через що його й прозвали «Сиріним». Там святий і залишався до кончини (бл. 373-379 рр.).
Св. Єфрем залишив після себе неоціненне духовне багатство — свої твори: богословські та повчальні. Чимало потрудився преподобний і в тлумаченні Святого Письма, написав багато піснеспівів і молитов, які збагатили Церковне Богослужіння. Але ні про що він так багато не говорив і не писав, як про сердечне впокорення. Преподобний Єфрем Сирін був великим вчителем покаяння. Його покаянну молитву «Господи і Владико життя мого» читають протягом усього Великого посту.
| 