(УПЦ КП) храм Преображення Господнього м.Бердичів

Субота, 18.11.2017, 18:47

Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS | Головна | Каталог статей | Мій профіль | Вихід

Головна » Статті » Мої статті

Акафіст Пресвятій Богородиці

Акафіст

Пресвятій Богородиці

" Заступнице християн усердная"

Кондак 1

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившись од бід, вдячні пісні возносимо Тобі, раби Твої, Богородице. А Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволи нас, що до Тебе взиваємо: Радуйся, Богородице Діво,Заступнице християн усердная.

Ікос 1

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: радуйся. Та коли він побачив Твоє, Господи, втілення з небесним гласом, стояв, жахаючись, до Богоматері взиваючи:
Радуйся, бо через Тебе радість засяє;
радуйся, бо через Тебе прокляття зникне;
радуйся, Адама грішного Спасіння;
радуйся, від сліз Єви Визволення;
радуйся, Височино, для людського розуму недосяжна;
радуйся, Глибино, для ангельських очей непроглядна;
радуйся, бо Ти стала престолом Царя Господа;
радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить;
радуйся, Зоре, що Сонце попереджає;
радуйся, Лоно Божественного втілення;
радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємось Творцеві. 

Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная

Кондак 2

Знаючи Себе чистою, Свята Діва сміливо каже Гавриїлові: надзвичайне Твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти провіщаєш зачаття без сімени, взиваючи: Алилуя!

Ікос 2

Задум незбагненний зрозуміти бажаючи, запитала Діва Божого посланця: скажи мені, як з непорочного лона дівочого може Син родитися? Він же відповів їй зі страхом, взиваючи:
Радуйся, невимовної Ради Тайновидице;
радуйся, Віро для тих, хто потребує мовчання;
радуйся, Початку чудес Христових;
радуйся, повелінь Його Осново;
радуйся, Сходи небесні, що ними зійшов Бог;
радуйся, Мосте, що провадить від землі до неба;
радуйся, для ангелів преславне Чудо;
радуйся, для бісів прегірка Поразко;
радуйся, бо Ти Світло народила пречудно;
радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила;
радуйся, бо розумом перевищуєш мудреців;
радуйся, бо розуміння вірним освітлюєш.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 3

Сила Вишнього окрила тоді непорочну Діву, і Вона зачала, а доброплідне лоно її показало, як ниву родючу, всім, хто хоче збирати плоди спасіння, співаючи: Алилуя!

Ікос 3

Маючи Бога в лоні Своєму, поспішає Діва до Єлисавети, немовлятко ж тієї, як почуло її привітання, зраділо й заграло, мовби піснями вітаючи Богородицю:
Радуйся, Галузко неув’ядної Лози;
радуйся, нетлінного Плоду Придбання;
радуйся, Вихователько Вихователя Чоловіколюбного;
радуйся, бо Ти народила Садівника нашого життя;
радуйся, Ниво, що родить багатство милосердя;
радуйся, Трапезо, пребагата на дари помилування;
радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно;
радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш;
радуйся, приємне молитви Кадило;
радуйся, всього світу Очищення;
радуйся, Благовоління Боже до смертних людей;
радуйся, Сміливосте смертних до Бога.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 4

Бурею сумнівів охоплений, збентежився праведний Йосиф, дивлячись на Тебе, що мужа не знала, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж, як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя!

Ікос 4

Почули пастухи, як ангели оспівують пришестя Христове в людському тілі, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як Ягня непорочне, у лоні Марії випасене, та, славлячи її, взивали:
Радуйся, Мати Ягнятка і Пастиря;
радуйся, Кошаро духовних овець;
радуйся, Захисте від невидимих ворогів;
радуйся, Відчинення райських дверей;
радуйся, бо небесні співрадіють земним;
радуйся, бо земні торжествують з небесними;
радуйся, апостолів Славо безупинна;
радуйся, страстотерпців Мужносте непереможна;
радуйся, непохитна Осново віри;
радуйся, ясне благодати Пізнання;
радуйся, бо Тобою спустошене пекло;
радуйся, бо через Тебе ми зодягнулись у славу.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 5

Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли за її світлом, немов за світильником, шукаючи могутнього Царя, і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя!

Ікос 5

Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми людей сотворив, і, пізнавши в Ньому Владику, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Його вшанувати і виголосити Благословенній:
Радуйся, Мати Зорі незаходимої;
радуйся, Світанку таємничого дня;
радуйся, бо Ти піч омани вгасила;
радуйся, бо просвічуєш служителів Святої Тройці;
радуйся, бо лютого мучителя позбавила влади;
радуйся, бо явила Господа Чоловіколюбця, Христа;
радуйся, бо варварського служіння позбавляєш;
радуйся, бо від лихих учинків відхиляєш;
радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила;
радуйся, бо з полум’я пристрастей визволяєш Ти;
радуйся, Провіднице вірних до непорочности;
радуйся, всіх поколінь Веселосте.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 6

Богоносними проповідниками волхви повернулися до Вавилону, здійснивши Твоє пророцтво, і всім проповідували про Тебе, Христе, обминувши Ірода, як безумного, нездатного співати: Алилуя!

Ікос 6

Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розвіяв темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці:
Радуйся, Оновлення людей;
радуйся, Подолання демонів;
радуйся, бо Ти владу лукавства знищила;
радуйся, бо ідольську облесливість викрила;
радуйся, Море, що потопило фараона духовного;
радуйся, Скеле, що напоїла спраглих до життя;
радуйся, Стовпе вогненний, що всім із темряви дорогу показує;
радуйся, Покрове світу, ширший за небозвід;
радуйся, Поживо, Насліднице манни;
радуйся, Служителько святої втіхи;
радуйся, Земле обіцяна;
радуйся, Земле, з якої тече мед і молоко;
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 7

Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому як Немовлятко, але він пізнав Тебе як Бога найсвятішого. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя!

Ікос 7

Новий твір показав Творець, коли прийшов до нас, Свого творіння: бо зачався божественно в непорочному лоні та вийшов із нього, зберігаючи його таким, як було перед тим, — нетлінним, щоб ми, побачивши чудо, співали Богоматері:
Радуйся, Квітко нетлінности;
радуйся, Вінцю стримання;
радуйся, бо Ти засяяла подобою воскресіння;
радуйся, бо життя ангельське Ти показала;
радуйся, Дерево ясноплідне, що його плоди споживають вірні;
радуйся, Дерево ряснолисте, що багатьох окриває;
радуйся, бо носила в лоні Визволителя поневолених;
радуйся, бо народила Провідника для заблуканих;
радуйся, Судді праведного Ублагання;
радуйся, багатьох гріхів Прощення;
радуйся, Вбрання відваги для нагих;
радуйся, Надіє безнадійних;
радуйся, Любове, що всяку пристрасть перемагає.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 8

Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небо, бо задля цього Всевишній Бог на землі з’явився як смиренна людина, бажаючи піднести до височин тих, що співають Йому: Алилуя!

Ікос 8

Увесь був на землі й неба ніколи не покидав Бог, Слово незбагненне, бо то був Божий прихід, а не зміна місця, і народження від Діви, що прийняла Бога, почувши величання:
Радуйся, Оселе Бога Неосяжного;
радуйся, Двері дивної таємниці;
радуйся, для невірних нечуване Диво;
радуйся, для вірних найпевніша Похвало;
радуйся, пресвята Коліснице Сущого на херувимах;
радуйся, Світлице преславна Сущого на серафимах;
радуйся, бо Ти супротивників до згоди привела;
радуйся, бо ти дівоцтво й материнство сполучила;
радуйся, бо через Тебе провину прощено;
радуйся, бо Тобою відчинено рай;
радуйся, Ключу до Царства Христового;
радуйся, Надіє на блага вічні.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 9

Усі ангельські сили здивувалися величності Твого втілення, Христе, бо Неприступного Бога побачили як приступну для всіх Людину, що з нами перебуває і чує від усіх: Алилуя!

Ікос 9

Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, змогла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо:
Радуйся, премудрости Божої Вмістилище;
радуйся, проведіння Божого Скарбнице;
радуйся, бо Ти мудреців немудрими виявляєш;
радуйся, бо красномовці німіють перед Тобою;
радуйся, бо люті дослідники розум втратили;
радуйся, бо знітилися казкарі;
радуйся, бо афінські тенета розриваєш Ти;
радуйся, бо мережі риболовців наповнюєш;
радуйся, бо з прірви невідання виводиш;
радуйся, бо розум багатьох просвічуєш;
радуйся, Кораблю для тих, хто хоче спастися;
радуйся, Пристановище в житейському плаванні.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная

Кондак 10

Бажаючи спасти світ, усього Прикраситель прийшов, як обіцяв, і, вічносущий Пастир і Бог, з любови до нас став Людиною, щоб подібним подібне призвати, тому й чує належне Богові: Алилуя!

Ікос 10

Твердиня для дів Ти, Богородице Діво, і для всіх, хто до Тебе припадає, бо Творець неба і землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись у лоні Твоєму, і навчив усіх взивати до Тебе:
Радуйся, Стовпе цнотливости;
радуйся, Двері спасіння;
радуйся, Начальнице духовного відродження;
радуйся, Подателько Божої ласки;
радуйся, бо Ти відновила нас, у грісі зачатих;
радуйся, бо напоумила безумних;
радуйся, бо розтлителя розуму знищуєш;
радуйся, бо Сівача невинности народила;
радуйся, Світлице непорочного подружжя;
радуйся, бо Ти вірних із Господом поєднала;
радуйся, добра Вихователько дів;
радуйся, дівственна Окрасо святих душ.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 11

Ніяка пісня не в змозі уславити багатства милосердя Твого, хоч би й принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску, нічого б не зробили відповідного дарованому Тобою нам, що співаємо Тобі: Алилуя!

Ікос 11

Як світлоносну свічу, що з’явилася тим, хто перебуває в темряві, ми бачимо Святу Діву, бо, запаливши духовне світло, Вона приводить усіх до пізнання Бога, освітлюючи розум зорею, і вшановюється такою хвалою:
Радуйся, Проміння Сонця духовного;
радуйся, Сяйво незгасимого Світла;
радуйся, Блискавко, що душі просвічує;
радуйся, бо Ти, як грім, ворогів страхаєш;
радуйся, бо вельми ясною просвітою сяєш;
радуйся, бо повноводою розливаєшся рікою;
радуйся, Образе живоносної купелі;
радуйся, від гріховного бруду Очищення;
радуйся, Купеле, що сумління обмиває;
радуйся, Чашо, що напуває радістю;
радуйся, Аромате Христових пахощів;
радуйся, Життя таємничої радости.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 12

Бажаючи дарувати благодать прощення гріхів, Той, Хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, що відійшли від Його благодати, і, розірвавши рукописи провин, чує від усіх: Алилуя!

Ікос 12

Оспівуючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі, як живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись у Твоєму лоні, освятив, прославив Тебе і навчив усіх співати Тобі:
Радуйся, Скиніє Бога Слово;
радуйся, Свята над святими;
радуйся, Кивоте, позолочений Духом;
радуйся, Скарбнице життя невичерпна;
радуйся, Вінче коштовний володарів благочестивих;
радуйся, найдорожча Похвало священиків благоговійних;
радуйся, непохитний Стовпе Церкви;
радуйся, непорушна Твердине Царства;
радуйся, бо Тобою звершуються перемоги;
радуйся, бо Тобою переможено ворогів;
радуйся, тіла мого Зцілення;
радуйся, душі моєї Спасіння.
Радуйся ,Богородице Діво, Заступнице християн усердная.

Кондак 13

О, Всехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прийми нині наші приносини і від усякої позбави напасти всіх, і від вічної муки врятуй тих, що співають Тобі: Алилуя, алилуя, алилуя!

МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Заступнице християн усердная, Молитвенице до Творця надійная, не погордуй молитвами грішників, але поспішися, як благая, на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що почитають Тебе, Богородице.

З історії ікони Матері Божої Бердичівської

У різних історичних та наукових джерелах можна знайти цікаві дані про чудотворну ікону Божої Матері Бердичівської. Її появу дослідники відносять до часів Середньовіччя. Дмитро Степовик, український мистецтвознавець, провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, професор історії мистецтва Київської Духовної Академії, професор історії культури Українського вільного університету в Мюнхені, зокрема, пише про «Бердичівську чудотворну ікону Богородиці Провідниці-Одигітрії – спільну святиню православних і католиків України»: «Я хочу написати про її духовну суть і мистецьку вишуканість як учений, але до цього долучається ще й особистий мотив. Я народився перед початком Другої Світової війни в селі Слободище біля Бердичева, і мої батьки пізніше розповідали, що під час кожних відвідин районного центру Бердичева (у різних господарських справах) вони не оминали випадку помолитися перед цією іконою в Кармелітському монастирі, навіть якось принесли мене, тоді немовля, до цієї ікони. Так само вони розповідали, що перед самою війною 1941-го року бердичівські більшовики влаштували в монастирі пожежу, під час якої згорів оригінал ікони XVI століття. За іншою версією, ікону (як значну матеріальну цінність) викрали, а потім оголосили, що вона «випадково» згоріла від несправності електрики. Слід зауважити, що монастир Босих Кармелітів – обитель католицька, але чудотворну ікону Богородиці шанували як православні, так і католики обох обрядів, а зцілення при ній ставалися з усіма, хто тут щиро підносив молитву до Господа».

Дослідник стверджує, що «іконографія цієї святині східна, візантійська, тобто належить до одного з семи варіантів зображень Богородиці з Дитям-Христом на руках. Цей варіант називається Провідницею, або Одигітрією. Провідниця тому, що Мати Божа проводить усі молитви вірних до неї – на свого Сина, розуміючи що Він є втілений Бог, хоч і малий ще віком. Композиція Бердичівської ікони походить із образу Богородиці так званої Сніжної, що знаходиться в старовинній базиліці в центрі Рима – Санта Марія Маджоре: Великий храм Святої Марії».

Невідомо, за яких обставин і ким зроблено з римського образу Богородиці Сніжної копію, і як вона потрапила у власність українського православного магната князівського походження Тишка. Він володів багатьма землями нашої сучасної Житомирщини, а його помістя було у Бердичеві, де нині діє монастир Босих Кармелітів. Ікона знаходилася в каплиці при домі Тишка, а згодом – у церкві Архангела Михаїла. І вже тоді при ній сталися чудотворіння. Тишко почав зводити новий великий храм на честь Богородиці, пише вчений, будівництво завершив нащадок Василь Тишкевич. Усі наступні княжата Тишкевичі свято зберігали святиню у своєму родовому замку над річкою в Бердичеві.

У Православній Енциклопедії, що видається з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II та з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, також пишеться про чудотворний образ, шанований православними і католиками: «Згідно православної традиції, ікона була явлена козакові Тишку на його хуторі на місці майбутнього Бердичева (відомий із 1546, нині місто в Житомирській обл., Україна). Спочатку образ помістили в каплицю, потім – у спеціально побудований цим козаком храм в ім'я Архангела Михаїла».

Не менш цікавою є історія, як православна святиня потрапила до католицького монастиря Босих Кармелітів. Сталося це у 20-30-ті роки ХVІІ століття, йдеться у дослідженні Дмитра Степовика: «Один із нащадків Тишка, київський воєвода Іван Тишкевич, під час зіткнення з татарськими нападниками потрапляє в полон до кримських татар. Закутий у кайдани, він у видінні побачив образ Богородиці – родинну реліквію. Перед іконою стояло декілька ченців, яких Іван ніколи раніше не бачив. Вони голосно просили Діву Марію, щоби посприяла визволенню Івана Тишкевича з татарського полону. Одразу після цього видіння так і сталося: без видимої причини татари звільняють Івана Тишкевича з неволі й відпускають додому, в Україну. Він повертається до своїх воєводських обов'язків у Київ. Став дуже побожний і при кожній нагоді їхав у Бердичів до ікони. Воєвода бував і в Польщі. В 1630-му році, перебуваючи у Любліні, він раптом упізнав в обличчя ченців, котрих бачив у видінні в татарському полоні... Зворушений і розчулений, воєвода Тишкевич запрошує Босих Кармелітів – а в Любліні він упізнав саме їх – до Бердичева, щоби заснували й тут свій монастир». Ось що пише бердичівський краєзнавець Анатолій Гробчук у книзі «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення (історико-краєзнавчий нарис)» про рід Каленика Мишковича, якому в 1437-му році князь Лев Болеслав Свидригайло, наймолодший син Ольгерда, Великий князь Руський (Київський), надав жалувану грамоту як своєму підданому – васалу – на володіння земель, зокрема, і сучасної Бердичівщини: «У Каленика Мишковича було три сина – Сенька, Івашка і Тишка (Тишко, Тимофій). Від третього сина Каленика Мишковича – Тишка – і походить рід Тишкевичів (що означає нащадки Тишка). В наступні роки нащадки Каленика активно освоювали край, будуючи замки і населяючи їх переселенцями. В цей час і з'являється, або скоріше відроджується, Бердичів». І в переписі населених пунктів містечко згадується як власність Василя Тишкевича – сина Тишка Калениковича, розповідає Анатолій Горобчук: «22-го липня 1642-го року новозбудований храм освячено (нині це так званий нижній, «дольний» храм)

… При будівництві храму було використано частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був ще Василь Тишкевич. Під час урочистостей освячення храму Януш Тишкевич склав жертовний дар для нового костелу – він передав родинну ікону Пресвятої Діви Марії…»

У часи другої світової війни чудотворну ікону втрачено. В 90-х роках ХХ століття її копія була написана польською художницею Воженою Муха-Совінською за зразком Божої Матері Сніжної з римської церкви Санта Марія Маджоре і урочисто коронована в 1998-му році у відбудованому костелі Бердичева. Художниця не дотримувалася оригіналу, вона у власній інтерпретації використовувала основу образу, при цьому, копії ікони Божої Матері Сніжної з римської церкви Санта Марія Маджоре поширювалися в XVII-XVIII ст. Тишко ж, якому, за переказами, з'явилася ікона, жив за 200 років до цього.

Провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею (м. Луцьк) Людмила Карпюк у дослідженні «До питання історії культу ікони Богоматері Римської у Луцьку» констатує: «У колекції Державного музею історії релігії у Санкт-Петербурзі зберігається три ікони Богородиці Бердичівської, які потрапили сюди у 30-х роках ХХ століття з храмів Ленінграду. Вони створені у середині ХVIII – початку ХХ століть, на одній із них є напис, який засвідчує, що це «образ Пресвятої Богородиці Бердичівської».

Нині Бердичівську ікону копіюють кращі українські художники та іконописці: Сергій Булко, Ігор Орищак й Ігор Леськів (спільний твір), Андрій Дем'янчук, Василь Стефурак та інші. Як стверджує професор Дмитро Степовик, українське мистецтво дало унікальний варіант поєднання традиційної східної ікони з новою гармонізацією форм, кольорів, простору та часу.

Серед тих, котрі звертаються до образу Божої Матері Бердичіської, є й наші земляки.

«Шия Твоя – як стовп Давидів... тисяча щитів висить на ньому – усі щити сильних…»

джерело: http://zhytomyr-eparchy.org/ru/pid-tvoyu-milist-pribigaiem-bogorodice-divo.html

Категорія: Мої статті | Додав: Damian (31.03.2015)
Переглядів: 491 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Категорії розділу

Мої статті [12]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 170
 
Статистика